Безособове речення – це особливий тип односкладного речення, у якому головний член виражає дію чи стан, але не називає виконавця. У таких конструкціях увага зосереджується лише на дії або явищі, що відбувається, а виконавець не згадується взагалі.
Що таке безособове речення
Безособове речення – це граматична конструкція, яка описує дію або стан без підмета. Тобто ми говоримо лише про те, що відбувається, не вказуючи, хто саме робить дію.
Ознаки безособового речення
Безособове речення має кілька характерних ознак:
- Відсутність підмета.
- Присудок у формі безособових дієслів, інфінітива або у формі третьої особи однини.
- Зосередженість на процесі чи стані.
Приклади безособових речень

- На вулиці темніє.
- Мені холодно.
- Уже вечоріє.
- Не можна запізнюватися.
У кожному з цих випадків ми не можемо чітко назвати виконавця дії, адже йдеться лише про сам факт існування явища.
Види безособових речень
Безособові речення з дієсловами
Такі речення містять безособові дієслова: світати, вечоріти, темніти, морозити.
Наприклад: «Вечоріє».
Безособові речення з інфінітивом
У них присудок виражається неозначеною формою дієслова.
Наприклад: «Треба працювати».
Безособові речення зі словами категорії стану
Тут головний член виражає відчуття чи оцінку: сумно, холодно, радісно, жаль.
Наприклад: «Мені весело».
Безособове реченняя в усному мовленні
У щоденному спілкуванні безособове реченняя використовується дуже часто. Воно дозволяє швидко та просто передати стан або факт без уточнення виконавця.
Роль безособового речення в художніх текстах
Письменники активно використовують безособові речення, щоб створювати атмосферу. Наприклад, у пейзажних описах: «Смеркає. Дмухає холодний вітер». Такі конструкції передають загальний настрій.
Відмінність від інших односкладних речень
Безособове реченняя слід відрізняти від означено-особових, узагальнено-особових та неозначено-особових речень. У них дія має потенційного виконавця, тоді як у безособових його немає зовсім.
Як учням запам’ятати безособове речення

Щоб легко впізнати безособове реченняя, достатньо поставити питання: «Хто виконує дію?» Якщо відповіді немає і виконавець не передбачений – це безособове реченняя.
Безособове реченняя та інші частини мови
У таких реченнях присудок може бути виражений не лише дієсловом, але й прислівником чи іменником зі словом є: «У кімнаті душно», «На столі є хліб».
Часті помилки у визначенні
Учні іноді плутають безособове реченняя з неозначено-особовим. Наприклад:
- «Стріляють» – це неозначено-особове, бо хтось стріляє.
- «Смеркає» – це безособове, бо дія відбувається сама по собі.
Практичні вправи з безособовим реченням
- Знайдіть у тексті три приклади безособових речень.
- Перетворіть особове реченняя на безособове.
- Складіть короткий опис погоди лише безособовими реченнями.
Чому безособове реченняя важливе для мовлення
Безособове реченняя допомагає стисло та чітко передати думку. Воно робить текст виразним, а усне мовлення – динамічним.
Порівняння безособових речень у різних мовах
В українській мові безособові речення дуже поширені. В англійській для цього часто використовують конструкції з it: «It is raining». В українській же кажуть: «Дощить».
Поради для школярів
- Завжди перевіряйте наявність підмета.
- Якщо дія відбувається без виконавця – це безособове реченняя.
- Запам’ятайте типові слова: темніє, світлішає, можна, треба, холодно.
Значення безособових речень у мові
Безособове речення дозволяє уникати зайвої деталізації й робить мовлення універсальним. Воно однаково підходить для художнього стилю, наукових описів і щоденної розмови.
Висновок
Безособове речення – це важливий тип односкладного речення, який допомагає передати дію або стан без уточнення виконавця. Воно має свої ознаки, різновиди та особливу роль у текстах. Розуміння цієї конструкції полегшує навчання та робить мовлення більш грамотним.
Читати далі: Параметры – просте пояснення складного терміну для кожного
Часті запитання про безособове речення
Безособове речення – це речення без підмета, яке описує лише дію чи стан.
«Темніє», «Мені сумно», «Не можна шуміти».
У неозначено-особовому є виконавець, але він не названий. У безособовому виконавця немає взагалі.
У художніх текстах, розмовній мові, описах природи, а також у прислів’ях.
Треба запитати: «Хто виконує дію?» Якщо відповіді немає – це безособове речення.
